Псалом 22 з погляду чабана. Філіп Келлер

Ця книга має особливу історію. Це історія мого життя, завдяки якій я, можливо, більше за інших зміг виміряти глибину думок Давида в цьому незвичайному вірші. Я народився і виріс у Східній Африці, оточений простими тубільними пастухами, які майже не відрізняються від пастухів на Близькому Сході. Тому я дуже добре знайомий із романтикою, образністю мови та мальовничим життям східного пастуха. До цього ще треба додати, що я вісім років сам заробляв на життя, працюючи пастухом і вівчарем. Тому я пишу як людина, яка з перших рук знає кожну фазу вівчарства і може про неї судити. Пізніше, будучи пастором церкви, я кілька місяців щонеділі втаємничував мою паству в істини, які містяться в цьому Псалмі.
 
В основу наступних розділів також узято особистий досвід, який я накопичив, доглядаючи за вівцями. Мені здається, такого випадку ще не було, щоб простий пастух із мозолистими руками написав таке докладне дослідження «псалма пастуха».
Коли цілу книжку присвячуєш знайомому уривку зі Святого Письма, виникають особливі труднощі. Читача при цьому позбавляють деяких ілюзій, які в нього створилися про Псалм. Як багато духовних повчань, так і 22-й Псалом у свідомості багатьох християн оздоблені своєрідними сентиментальними завитками, що не мають жодного стосунку до дійсності. Деякі пояснення цього Псалма справді здаються майже смішними.
 
Отож, я вас сердечно прошу: приступіть відкрито й неупереджено до наступних сторінок. Тоді ви відкриєте нові істини і нові втішні для вас пізнання про любов і піклування Боже. Ви краще зрозумієте, яких нескінченних зусиль докладає наш Господь, піклуючись про Своїх овець, і навчитеся більше любити Його, великого Пастиря овець, і поклонятися Йому.

Господь! Хто Цей Господь? Які особисті якості притаманні Йому? Чи може Він стосовно мене бути моїм Пастирем, моїм Водієм, моїм Господарем? І якщо Він це справді може, то як мені тоді стати під Його водійство? Як я можу застрахуватися Його постійною участю і турботою? Це глибоко захопливі запитання, які потребують відповіді. Їх слід чесно і ґрунтовно перевірити. Велике нещастя християнства полягає у схильності вдаватися до двозначних узагальнень.
 
- Зміст

Передмова
Вступ

• Господь - Пастир мій
• Я ні в чому не буду потребувати 
• Він спочиває мене на злачних пасовищах 
• І водить мене до вод тихих
• Підкріплює душу мою 
• Спрямовує мене на стежки правди заради імені Свого
• Якщо я піду і долиною смертної тіні
• Твій жезл і твій посох - вони заспокоюють мене
• Ти приготував переді мною трапезу
• Ти умастив єлеєм голову мою
• Так, благодать і милість нехай супроводжують мене
• І я перебуватиму в домі Господньому багато днів