Шпалера і лоза. Новий погляд на служіння, який змінює все. Колін Маршалл і Тоні Пейн

Тімоті 3. Вітмер - професор практичного богослов'я Вестмінстерської богословської семінарії у Філадельфії, з 1986 року старший пастор церкви «Кроссроудз ком'юніті чьорч» (Пресвітеріанська церква в Америці) в Аппер-Дарбі, штат Пенсильванія.
 

У 1792 році молодий чоловік на ім'я Вільям Кері опублікував брошуру під назвою «Дослідження питання про зобов'язання християн використовувати всі засоби для навернення язичників».
 
У ній Кері оскаржував думку, яка панувала в ті часи, що Велике доручення, про яке сказано в Мт. 28, уже було виконане першими апостолами, отже, не може бути застосоване до церкви наступних поколінь. Кері вважав це зреченням від нашого святого обов'язку. Велике доручення він розглядав як обов'язок і привілей християн усіх часів і народів. Його маніфест поклав початок сучасному місіонерському руху.
 
Для більшості з нас це безперечна істина. Ми, звісно ж, повинні посилати місіонерів на край землі і намагатися завоювати для Христа весь світ. Але чи тільки до цього закликає нас Мф. 28?
 
Хіба це доручення не стосується нашої власної церкви і кожного, хто слідує за Христом? Ці знамениті вірші варто розглянути докладніше.

Зміст
 
Передмова
1. шпалера і лоза
2. Новий погляд на служіння
3. що ж робить Бог?
4. Чи кожен християнин - «виноградар»?
5. Вина чи благодать?
6. Суть наставництва
7. Наставництво та євангельське зростання
8. Чому недільні проповіді необхідні, але недостатні
9. Примноження євангельського зростання за допомогою співробітників
10. Люди, до яких варто придивитися
11. Практична підготовка до служіння
12. З чого почати?
Додаток. Типові запитання
Про авторів

Передмова
 
Ми з Колом - часто самі того не усвідомлюючи - писали цю книгу майже двадцять п'ять років. Вона розповідає про те, як ми прийшли до переосмислення християнського служіння; у ній відображена діяльність, якій ми присвятили своє життя. Для Кола це була робота в заснованій і очолюваній ним організації «Стратегія підготовки служителів» (MTS), що виховує служителів Євангелія; для мене - видавниче служіння, метою якого було випускати матеріали на допомогу благовісникам, і керівництво цим служінням, яке отримало назву Matthias Media.
 
Неможливо перерахувати тут поіменно величезну кількість друзів, рідних, колег і партнерів, які навчали, формували і підтримували нас усі ці роки. Ця книга так і не побачила б світ без виняткового впливу і дружби Філіпа Дженсена, який незмінно був поруч, наставляв і перетворював нас, і багато в чому сприяв створенню як MTS, так і Matthias Media. Неможливо також уявити, як би ми наважилися написати цю книжку без дружньої підтримки і невтомних зусиль Ієна Кармайкла, Марті Суїні, Арчі Пулоса, Педді Бенна, Джона Дайкса, Саймона Піллара, Лорі Скендретт, Роберта Тонга, Тоні Вілліса, Девіда Глінаціса, Кетрін Томпсон, Джона Макконвілла, Ганса Норведа, Бена Пфалерта і багатьох-багатьох інших. Наші друзі доклали багато сил, зводячи шпалеру для нашої виноградної лози. Особлива подяка Гордону Чену, який працював не покладаючи рук, щоб втілити в життя наш задум.
 
Висловлюючи свою вдячність друзям і партнерам, які брали участь у створенні цієї книги, хочу також підкреслити, що вона більшою мірою дітище Кола, ніж моє. Далі ви побачите, як багато ми говоримо про те, що необхідно працювати в тісній зв'язці з людьми, наставляти їх, допомагати розвитку і розквіту їхнього служіння, і навіть через довгі роки залишатися в спілкуванні з ними. Усе це впродовж трьох з гаком десятиліть робив Кол по відношенню до мене. І хоч я не маю честі працювати пліч-о-пліч із ним як брат і колега (а я знаю, що він дуже вдячний мені за «карбований склад», над яким я неабияк попрацював), хочу пояснити, що багато викладених тут думок я засвоїв завдяки тому, що вперше почув їх від нього.
 
Нарешті, хочу подякувати нашим сім'ям, і особливо благочестивим дружинам, яких дарував нам Бог: Джекі, дружині Кола, і моїй дружині Елі. Їхня любов і підтримка, добре слово і добрий приклад значать для нас більше, ніж ми в змозі висловити.